Розглянуто призначення, завдання та принципи побудови пілотажно-навігаційних комплексів, а також їх загальну структуру та особливості функціонування на різних етапах польоту повітряного судна (зльоту, набору висоти, під час виконання маршруту, передпосадкового маневрування та посадки). Встановлено технічні вимоги щодо розробки пілотажно-навігаційних комплексів й охарактеризовано їх основні підсистеми (бортовий обчислювальний комплекс, астрономічні засоби навігації, доплерівський вимірник шляхової швидкості та кута знесення, бортові радіолокаційні станції). Наведено математичні моделі датчиків інформації та алгоритми її обробки в пілотажно-навігаційних комплексах. Розглянуто питання застосування геодезичної та картографічної інформації під час перевірки та підготовки пілотажно-навігаційних комплексів до польоту. Наведено стислу характеристиу географічних полів та земної атмосфери, розглянуто основні навігаційні системи координат, а також пілотажно-навігаційні параметри польоту й інерціальні навігаційні системи.

Установлены назначение, задание и принципы построения пилотажно-навигационных комплексов. Рассмотрена их общая структура и особенности функционирования на различных этапах полета воздушного судна (при взлете, наборе высоты, исполнении маршрута, предпосадочном маневрировании и посадке). Установлены технические требования к разработке пилотажно-навигационных комплексов и охарактеризованы их основные подсистемы (бортовой вычислительный комплекс, астрономические средства навигации, допплеровский измеритель путевой скорости и угла снесения, бортовые радиолокационные станции). Приведены математические модели датчиков информации и алгоритмы ее обработки в пилотажно-навигационных комплексах. Рассмотрены способы применения геодезической и картографической информации при проверке и подготовке пилотажно-навигационных комплексов к полету. Приведена краткая характеристика географических полей и земной атмосферы, рассмотрены основные навигационные системы координат, а также пилотажно-навигационные параметры полета и инерциальные навигационные системы.

Запропоновано системи автоматичного керування польотом повітряних суден, наведено методи аналізу статичних і динамічних характеристик систем, що працюють за умов впливу різного роду збурень. Розглянуто повітряні судна як об'єкти керування, розкрито засади теорії побудови контурів стійкості та керованості, автоматичного та автоматизованого керування кутовим рухом і рухом центра мас на різних етапах польоту.

Предложены системы автоматического управления полетом воздушных суден, приведены методы анализа статистических и динамических характеристик систем, работающих в условиях влияния различного рода возмущений. Рассмотрены воздушные судна как объекты управления, раскрыты основы теории построения контуров стойкости и управляемости, автоматического и автоматизированного управления угловым движением и движением центра масс на различных этапах полета.

Розглянуто підходи до побудови алгоритмів автоматичного управління вертикальним маневруванням гелікоптера з розподілом управління між поздовжнім каналом автомату перекосу та каналом загального кроку несного гвинт.

Розглянуто розв'язання математичної задачі синтезу оптимального програмного керування безпілотним літальним апаратом за допомогою методу динамічного програмування. У цьому випадку одержано співвідношення, яке є дискретним варіантом рівняння Белмана.

Розглянуто метод компенсації з подальшою позиційною і швидкісною корекцією. Наведено результати моделювання інерціальної системи, що коректується.

Розглянуто питання побудови контурів автоматизованого управління гелікоптером за принципом систем активного управління з компенсацією перехресного впливу окремих каналів управління.

Розглянуто синтез автопілота бічного руху безпілотного літального апарата з використанням стандартної лінійно-квадратичної методики, а також однокрокових і багатокрокових методик побудови керування з гарантованою вартістю.

Розглянуто питання побудови контурів автоматизованого управління гелікоптером на принципах систем активного управління з компенсацією перехресного впливу окремих каналів управління.

Розглянуто принципи побудови адаптивних систем керування літаком, розроблено алгоритм адаптивної системи керування бічним рухом безпілотних літальних апаратів на етапі виходу на задану лінію. Запропоновано структурну схему алгоритму.

Розглянуто принципи побудови систем штурвального керування літаком. Розроблено алгоритм системи комбінованого керування, яке доповнює дії льотчика до оптимальних або вимикається, якщо дії льотчика протилежні діям автоматики. Запропоновано структурну схему алгоритму.

Розкрито принципи побудови супутникових і інерціальних навігаційних систем (НС) повітряних суден. Розглянуто датчики первинної інформації інерціальних НС, зокрема, мікромеханічні, виготовлені на основі MEMS-технологій, а також варіанти побудови гіростабілізованих платформ. Проаналізовано джерела похибок і одержано математичні моделі еволюції похибок окремих НС. Наведено типові алгоритми функціонування супутникових та інерціальних НС. Подано класифікацію інерціально-супутникових НС і можливі варіанти їх реалізації. Сформульовано завдання оптимального комплексування інерціальної та супутникової НС. Запропоновано оптимальні та субоптимальні алгоритми комплексної обробки інформації в інерціально-супутникових системах навігації.

Висвітлено принципи побудови та типові алгоритми функціонування супутникових та інерціальних навігаційних систем (НС) повітряних суден. Розглянуто датчики первинної інформації інерціальних НС, зокрема мікромеханічні, що виготовлені на основі MEMS-технології, а також варіанти побудови гіростабілізованих платформ. Проаналізовано джерела похибок окремих НС. Подано класифікацію інерціально-супутникових НС і можливі варіанти їх реалізації. Розглянуто основні алгоритми сумісної обробки інформації. Сформульовано в загальній постановці задачу оптимального комплексування інерціальної та супутникової систем навігації, розкрито варіанти реалізації алгоритмів комплексування.

Освещены принципы построения и типовые алгоритмы функционирования спутниковых и инерциальных навигационных систем (НС) воздушных судов. Рассмотрены датчики первичной информации инерциальных НС, в частности микромеханические, изготовленные на основе MEMS-технологии, а также варианты построения гиростабилизированных платформ. Проанализированы источники погрешностей отдельных НС. Даны классификация инерциально-спутниковых НС и возможные варианты их реализации. Рассмотрены основные алгоритмы совместной обработки информации. Сформулирована в общей постановке задача оптимального комплексирования инерциальной и спутниковой систем навигации, раскрыты варианты реализации алгоритмов комплексирования.

Розглянуто можливість використання в схемах комплексування інерціально-супутникових систем, побудованих за методом компенсації, ефективних алгоритмів фільтрації білошумних складових похибок супутникової навігаційної системи, які мінімально спотворюють похибки інерціальної системи навігації.

Розглянуто способи побудови гіровертикалей на грубих мікроелектромеханічних елементах: датчиках кутової швидкості та акселерометрах. Підвищувати точність роботи мікроелектромеханічної гіровертикалі забезпечено за допомогою методу її інтеграції із супутниковою навігаційною системою. Запропоновані рішення дозволяють підвищити точність роботи інтегрованої гіровертикалі, що побудована на базі нанотехнологій шляхом новітньої комплексного опрацювання інформації та швидкісної корекції.

Розглянуто принципи побудови інтегрованих навігаційних комплексів на базі блока грубих мікромеханічних інерціальних датчиків, приймача супутникової навігаційної системи, магнітометра та модуля аерометричних датчиків. Високоінформативну схему інтеграції об'єднує обчислювач, у якому реалізовано варіант інваріантної концепції комплексного оброблення інформації на базі процедури оптимальної лінійної калманівської фільтрації й додаткові алгоритми оброблення надлишкової інформації, що підвищують надійність навігаційного забезпечення літальних апаратів.

Проаналізовано аналіз застосування калманівської фільтрації та показано певні труднощі її практичної реалізації на борту літального апарата, особливо за інтеграції супутникових систем з безплатформними інерціальними системами навігації. Запропоновано для цілей інтеграції інерціально-супутникових навігаційних систем застосовувати більш привабливі швидкодійні, некритичні до нестаціонарних випадкових процесів схеми комплексування на основі схем компенсації. Розроблений для схеми компенсації динамічний фільтр третього порядку зі змінною структурою показав під час досліджень властивості не гірші, ніж оптимальна калманівська фільтрація.

Запропоновано будувати траєкторію приземлення за способом керування кінцевим станом під час посадки по гнучкій траєкторії. Розглянуто принципи побудови систем автоматичного керування посадкою літака на підставі алгоритмів з прогнозною моделлю з поступовим наближенням до горизонту прогнозування.

Системно викладено принципи побудови автономних навігаційних систем та особливості їх технічної експлуатації. Розглянуто теоретичні основи навігації, роль автономних навігаційних систем у складі бортового обладнання. Висвітлено призначення, принципи роботи, структуру побудови та класифікації існуючих систем повітряних сигналів, платформних і безплатформних інерціальних навігаційних систем, астрономічних засобів навігації, а також радіовисотомірів, доплерівських вимірників швидкості та кута знесення і оглядово-порівняльних систем навігації, зокрема, кореляційно-екстремальних навігаційних систем.

Розглянуто основні типи мікросистемних пристроїв, їх характеристики, принципи роботи та базові технології мікроелектроніки і виготовлення об'ємних структур мікросистем. Подано інформацію про базові матеріали для мікромеханічних систем. Увагу приділено технологіям корпусування окремого чіпа та гетерогенних елементів мікроелектромеханічних систем. Наведено класифікації мікросистемної техніки.